ЯК ВАЖЛИВО БУТИ ЧЕСНИМ. Чи модно бути чесним


ЯК ВАЖЛИВО БУТИ ЧЕСНИМ - Русская литература

З дитинства нас прагнуть навчити самому необхідному в житті. Нам вселяють головні істини: потрібно бути добр і турботливим, не можна брати чуже, кривдити маленьких і слабких... Цей список поповнюється з кожним днем. І скільки ми живемо, стільки вчимося бачити свої помилки, виправляти їх і не повторювати в майбутньому. Потрібно жити, випливаючи певним моральним принципам. І один з таких принципів - можливо, найважливіший - бути чесним. Чесним стосовно рідних, друзям, знайомим, суспільству. Але в першу чергу, чесним стосовно самого себе. Усім нам у житті властиво робити помилки. Дуже важливо вчасно зрозуміти, що ти помилився, але ще важливіше визнати це. Я вважаю, що це і є сама головна сторона чесності.

Допустимо, ти зробив щось погане. Це може не сподобатися батькам, вони будуть гніватися, може, стануть сварити тебе. І ти волієш промовчати. Але варто задуматися про те, що ти-те сам знаєш про свою провину. І якщо в тебе є совість, те думки про зроблен і схованому будуть тебе постійно мучити, не давати тобі спокою.

Промовчати, сховати щось, зробити вигляд, що нічого не відбулося, забути про зроблену помилку - от що по-справжньому страшно. Тому що, надійшовши нечесно один раз, людина може повторити це знову й знову - і це стане звичкою. Але ж неправда, навіть сама маленька, може принести непоправний збиток -. якщо не тобі самому, то іншим людям.

Буває, що із кращих спонукань людин намагається сховати від друга або знайомого неприємну правду. Але чи не робить він йому при цьому ведмежу послугу? Адже незнання істини може привести людини до необачних учинків, може поставити його в неспритне положення.

І, крім того, існує такий закон життя - все таємне коли-небудь стає явним. Справді, вуж краще зізнатися відразу! Так, це буває важко.

- Але людина вдосконалюється й зміцнює свій дух, переборюючи труднощів. І чесність - це завжди показник щиросердечної сили, у те

Час як неправда, лицемірство, утаювання - показник слабості. От чому бути чесним, завзято виховувати в собі ця якість - дуже важливо для кожної людини.

www.testsoch.info

Як бути чесним.

Бути чесним з людьми - це важливий крок у налагодженні відносин. Якщо всі впевнені у вашій порядності, вам довіряють, вас цінують і поважають, з вами рахуються. Здається, що немає нічого простішого, ніж бути чесним - потрібно просто завжди говорити правду. Саме це і може стати великою проблемою. Відверті висловлювання не завжди є найкращою відповіддю на питання. Вони можуть незаслужено зачепити чиїсь почуття, образити і нашкодити людям. І це буде нечесно.

Інструкція

1

Оберіть тих, кому ви зможете довіряти, щоб бути повністю чесними з ними. Не потрібно прагнути відверто відповідати на запитання всіх і кожного, але подружжя, партнери та друзі заслуговують того, щоб знати правду. Зрештою, саме вміння приймати вас таким, як ви є, і є основною для близьких відносин.

2

Почніть «політику чесності» з себе. Адже тут вам не треба боятися когось образити, зачепити або нашкодити комусь. Знати правду про себе, часом важливіше, ніж розповідати її іншим. Не брешіть собі навіть у дрібницях, адже саме вони спотворюють ваше сприйняття себе самого.

3

Знайдіть баланс між чесністю та конфіденційністю. Від того що ви чесні, ви не повинні ставати наївні і уразливі. Є речі, які ми не повідомляємо комусь, тому що людина не має права на цю інформацію. Промовчати про те, що у вас є дитина від колишньої дружини, розмовляючи з кимось, з ким ви сподіваєтеся вступити в романтичні відносини - це одне, а не розповідати про це тіточкам в сусідньому відділі - інше.

4

Будьте обережні, коли хтось хоче чимось поділитися з вами по секрету. Якщо ваш співрозмовник бажає приховати непорядний вчинок і починає фразу з того, що «ти тільки не говори про це Х», можливо, найкраще буде перервати його тут же і сказати: «якщо це щось, що я хотів би знати на місці Х, то краще не розповідай, оскільки я не хочу нести відповідальність за такі таємниці ».

5

Думайте, перш ніж «різати правду в очі» іншим. Якщо те, що ви збираєтеся сказати, принесе більше шкоди, ніж користі, то краще промовчати. Запитуйте себе, а хотіли б ви в такій ситуації зіткнутися з подібним вам «правдолюбом»?

6

Якщо вам задають делікатне питання, зважуйте всі «за» і «проти» перш ніж дати чесну відповідь. Приміром, якщо у вас запитують ради в серйозній ситуації, варто постаратися дати його максимально тактовно, але відверто; якщо ж цікавляться більше для проформи, то, можливо варто, залишити свою думку чи знання при собі.

7

Коли ви відчуваєте гостру необхідність поділитися з кимось якоїсь «правдою», задумайтеся - це дійсно необхідний крок, або ви хочете його зробити заради своєї репутації чесної людини? Чи так корисна і важлива та інформація, якою ви володієте, чи вона тільки підкреслить вашу обізнаність і відкритість?

tips-ua.com

Чи треба бути чесним у всьому? — ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»

Чи треба бути чесним у всьому?

У БІЛЬШОСТІ ситуацій люди намагаються поводитись чесно. А втім, скількох осіб ви знаєте, котрі поводяться чесно за будь-яких обставин?

Божий погляд на чесність добре відомий, і восьму заповідь: «Не кради» — знає майже кожен (Вихід 20:15). Проте сьогодні ледь не всі сфери життя просякнуті обманом. Дехто каже, що за певних обставин нечесні вчинки виправдані. Розгляньмо три ситуації, в яких люди зазвичай оправдовують крадіж.

Чи бідність підстава для крадіжки?

«Бідність породжує злочини»,— так висловився один римський державний діяч. Убогі люди можуть думати, що не мають іншого вибору. Багато хто з цим погоджується. Але як на це дивився Ісус? Він дуже співчував нужденним і «проймався до них жалем» (Матвія 9:36). Однак Ісус ніколи не виправдовував крадіжки. Що ж тоді робити тим, хто живе в нужді?

Бог виявляє співчуття до людей, котрі намагаються дотримуватись його норм. Він благословляє їхні зусилля, і вони мають усе необхідне для життя (Псалом 37:25). Біблія запевняє: «Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине» (Приповістей 10:3). Чи можна довіряти цій обіцянці? Вікторін переконалась, що так.

Вікторін виховує п’ятьох дітей шкільного віку. Вона вдова, і їй нелегко. Жінка живе в бідній країні, уряд якої не виділяє достатньо коштів для соціальної допомоги. Більшість часу Вікторін проводить на вулиці. Там є чимало нагод щось вкрасти, але вона цього не робить. Жінка чесно заробляє на життя, працюючи вуличним продавцем. Що спонукує її дотримуватись високих моральних норм?

Вікторін каже: «По-перше, я знаю, що Бог чесний, і вірю, що він буде справедливим до мене, якщо я теж буду чесною. По-друге, мої діти навчаться чесності лише тоді, коли бачитимуть мій приклад».

Чи має вона все необхідне для життя? Вікторін говорить: «У нас є їжа, одяг і житло. Інколи я прошу друзів, щоб вони допомогли покрити непередбачені витрати, скажімо, на лікування. Вони завжди допомагають мені, бо знають, що я не обманюю і не прагну мати більше, ніж потрібно».

Жінка продовжує: «Я вчу дітей бути чесними. Одного разу до нас прийшла сусідка і, побачивши кілька монет на столі, запитала, чи я не боюся, що діти візьмуть гроші. Вона не вірила, що діти ніколи цього не зроблять, тому вирішила їх випробувати. Нічого мені не сказавши, сусідка залишила в нашому домі дві 100-франкові монети там, де діти могли їх легко знайти. Наскільки ж вона здивувалась, коли наступного дня знайшла монети на тому самому місці. Чесні діти для мене цінніші за будь-які статки».

«Так роблять усі»

Крадіжки на робочому місці — звичне явище. Багато хто міркує: «Усі так роблять, то чому я не можу?». Проте у Біблії говориться: «Не будеш з більшістю, щоб чинити зло» (Вихід 23:2). Віктуар прислухалась до цього застереження. Яку користь це їй принесло?

Коли Віктуар було 19, вона почала працювати на заводі, де виготовляли пальмову олію. Невдовзі дівчина помітила, що всі 40 працівниць виносять із заводу ядра пальмового плоду, ховаючи їх у своїх кошиках. На вихідних вони продавали крадене і заробляли суму, що дорівнювала заробітній платі за три-чотири дні. Віктуар розповідає: «Так робили усі без винятку. Мої співробітниці заохочували до цього також мене, але я відмовилась, пояснивши, що чесність — мій життєвий принцип. Вони насміхалися з мене та казали, що я невдаха і багато втрачаю».

«Одного разу під кінець робочого дня несподівано прийшов начальник. Він заглянув у всі кошики і побачив, що тільки в моєму не було ядер пальмового насіння. Ті, кого спіймали на крадіжці, мали звільнитися або працювати два тижні без зарплати. Тоді стало ясно, хто насправді втрачає».

«Що знайшов — то твоє»

Чи знаходили ви коли-небудь цінну річ? Про що ви думали в той момент? Як правило, люди почуваються власниками знахідки і навіть не думають повертати цю річ. Вони керуються принципом: «Що знайшов — то твоє». Дехто каже, що таке привласнення нікому не зашкодить, адже господар і так вважає цю річ втраченою назавжди. Інші ж не хочуть розшукувати власника, бо це зайвий клопіт.

А що думає Бог? У Мойсеєвому законі тому, хто знайшов якусь річ, було сказано: «Нехай вона перебуває у тебе, аж поки не знайдеться власник, якому ти й повернеш її» (Повторення Закону 22:1—3, Дулуман; курсив наш). Ізраїльтянин, котрий знаходив чиюсь загублену річ і нікому про це не казав, вважався злодієм (Вихід 22:8). Чи можливо в наш час дотримуватись того наказу? Так. Це може підтвердити Крістін.

Крістін є директором приватної школи. Однієї середи вона одержала свою місячну зарплату. Як прийнято у Західній Африці, Крістін згорнула гроші і поклала їх в сумку. Потім вона зупинила таксі-мотоцикл і поїхала на зустріч. Прибувши на місце, Крістін намацала в сумці монети й оплатила проїзд. Було темно, і вона не помітила, як з сумки випали гроші.

Через кілька хвилин тією вулицею йшов 19-річний хлопець, на ім’я Блез. Він був там вперше. Блез домовився з другом піти на ту саму зустріч, що й Крістін. Хлопець знайшов її гроші і поклав їх у кишеню. Після зустрічі Блез розповів другу про знахідку. Він сказав, що, коли знайдеться той, хто загубив гроші, нехай йому зателефонує.

Повернувшись ввечері додому, Крістін не могла повірити, що загубила свою місячну зарплату. Через тиждень вона розповіла про це своїй подрузі Джозефін. Від неї Крістін дізналась, що один з присутніх на зустрічі щось знайшов. Крістін зателефонувала Блезу і назвала вартість банкнот, які загубила. Наскільки ж вона зраділа, коли юнак повернув їй гроші! А як почувався Блез? Гроші були в нього цілий тиждень, але хлопець каже: «Я більше радів від того, що повернув гроші, ніж від можливості залишити їх собі».

Вони хочуть бути чесними у всьому

Вікторін, Віктуар та Блез живуть у різних місцевостях і не знають одне одного. Проте дещо їх об’єднує: усі вони є Свідками Єгови і дотримуються високих біблійних норм щодо чесності. Вони з нетерпінням чекають на сповнення обіцянки Бога про новий світ: «Ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність». Тоді усі люди будуть праведними і чесними (2 Петра 3:13).

Вікторін розуміє, що до часу, коли Бог зробить на землі зміни, її матеріальний стан навряд чи покращиться. А втім, вона володіє духовним багатством, якого не купиш за гроші. У Вікторін чесні і виховані діти. Щонеділі вони радісно розповідають іншим про доброту Бога, пояснюючи, як він задовольнить потреби усіх, «хто правдою кличе Його», і захистить тих, «хто любить Його» (Псалом 145:7, 18, 20).

Віктуар згодом залишила роботу на заводі. Вона почала власну справу, продаючи на ринку ґаррі (борошно грубого помелу з маніоку). Її чесність приваблювала багатьох покупців. Віктуар навіть змогла скоротити свій робочий день і відтак мала більше часу розповідати людям про надію на новий світ, де не буде обману. Віктуар вийшла заміж і тепер разом з чоловіком приділяє багато часу проповідуванню доброї новини.

Крістін загубила гроші перед Залом Царства Свідків Єгови. Хоча Блез не був знайомий з усіма присутніми на тій зустрічі, він добре знав, що вони — його християнські брати і сестри, котрі намагаються в усьому поводитись чесно.

Скількох людей ви знаєте, які щиро прагнуть бути чесними у всьому? Чи хотіли б ви перебувати в товаристві 50, 100 чи 200 таких осіб? Ви можете зустріти їх в Залах Царства Свідків Єгови. Чому б вам не відвідати одну з зустрічей Свідків і не познайомитись з ними?

[Вставка на сторінці 12]

«Чесні діти для мене цінніші за будь-які статки» (ВІКТОРІН)

[Рамка на сторінці 14]

Чи слова з Приповістей 6:30 виправдовують крадіжку?

У Приповістей 6:30 сказано: «Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує». Чи ці слова виправдовують крадіжку? Аж ніяк! З контексту видно: Бог вважає, що така людина несе відповідальність за свій вчинок. У наступному вірші говориться: «Як буде він знайдений,— всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому» (Приповістей 6:31). Звичайно, людина, яка краде через крайню бідність, не викликає такого осуду, як та, котра робить це через жадібність чи бажання нашкодити іншим. Проте вона повинна відшкодувати збиток. Аби отримати Боже схвалення, треба за будь-яких обставин залишатися чесним і не брати того, що належить іншим.

wol.jw.org

Твір на публіцистичну тему: "Чи модно зараз читати?"

Чи модно зараз читати? Це дуже цікаве питання. У сучасному світі на перший план виходять комп’ютери, смартфони, планшети та Інтернет.

Людям набагато цікавіше подивитися фільм по телевізору чи посидіти в мережі, аніж читати книжки. Підлітки часто віддають перевагу комп’ютерним іграм або спілкуванню в соціальних мережах. Безперечно, спілкуватися зі своїми друзями потрібно. Дивитися цікаві фільми також корисно та й в Інтернеті можна знайти багато цікавої та пізнавальної інформації. То ж чи є у сучасному житті місце для книжки?

У мого дідуся дуже велика бібліотека. Коли я був маленьким, то їздив до нього кожного літа. Мені подобалось роздивлятись красиві обкладинки книжок та, обережно розгорнувши книжку, гортати цупкі сторінки. Коли я навчився читати, то мені хотілося перечитати абсолютно усі книжки дідусевої бібліотеки, але я ніяк визначитися, з чого почати, тому запитав поряди в дідуся. Він дістав для мене з полиці яскраву книжку українських народних казок і запевнив, що це мені точно сподобається. Я одразу ж сів читати і просто з головою занурився у світ Котигорошка, Кирила кожум’яки та інших казкових персонажів. Казки дійсно були дуже-дуже цікаві. Я був у захваті!

Відтоді я щоразу, як приїжджав до дідуся, брав з його бібліотеки почитати якусь нову книжку. Поступово мені відкрився світ пригод Гуллівера та Тома Сойєра, Дон Кіхота та Робінзона Крузо. Я вдячний дідусю за те, що він зумів заохотити мене до читання!

Мені подобається читати і я вважаю, що це буде модно завжди, не залежно від часу. Читання книжок розширює наш світогляд. Ми стаємо розумнішими, освіченішими та цікавішими особистостями. Також читання розширює наш словниковий запас. Сприймаючи мову творів видатних письменників, ми збагачуємо власне мовлення. Окрім прози існує також поезія. Читаючи вірші талановитих поетів, ми відкриваємо для себе їхній світ, вчимося краще відчувати тонкі порухи душі. Вірші дуже корисно вчити напам’ять. Так ми тренуємо власні навички, а читаючи поезію у класі, тренуємося долати невпевненість у собі. Особисто мені дуже подобається вчити вірші напам’ять.

Таким чином, я сміливо можу стверджувати, що читати в наш час, безперечно, модно та необхідно. Кожна людина, яка хоче стати успішною у житті, повинна прочитати чимало книжок. Лише тоді вона буде мати потрібний багаж необхідних знань, умінь та навичок, щоб досягнути своєї мети.

< Предыдущая Следующая >
 

Еще сочинения автора:

vsesoch.ru


Добавить комментарий Отменить ответ